Однострій та відзнаки Waffen SS
------------------------------------------

Однострій вояка Зброї SS - уніформа сіро-зеленого кольору
з такими відзнаками військ SS:  1) на шапці чи пілотці - Totenkopf, а вище від нього - німецький орел;  2) нашивка на лівому рукаві - "вінкель" - зображення німецького орла зі свастикою;  3) на правому боці ковніра - чорна нашивка з подвійною Sieg-руною (надалі тут: "руна СС", "СС-руна") срібного чи білого кольору;
4) на шоломі намальований щитик з руною СС.

В українській дивізії руну СС заміщувало зображення галицького лева - гербу Дивізії "Галичина". (див. наступну секцію: Національні відзнаки Української Дивізії).

Взуття вояка - тяжкі, підковані залізом черевики (чи чоботи).

 

До ілюстрації зправа :: untersturmführer (хорунжий) Зброї СС.

Піджак офіцера пошитий приватно і є значно якісніший. На однострою бачимо такі відзнаки: 1) Flak-значок, який вказує на приналежність до зенітної артилерії; 2) Залізний Хрест 1-го класу; 3) нашивки Waffen-Унтерштурмфюрера СС (хорунжого Зброї СС) на ковнірі; 4) пагони мають червоний обводок (польова артилерія); 5) німецький орел на рукаві.

 
 

TOTENKOPF :: емблема СС. Незвичайна є історія цього символа: в Німеччині вона бере початок у XVIII-XIX ст. Зокрема, його носили гусари у війську Пруського королівства. Під час Першої світової війни його уживалося пробоєвими частинами німецької армії, передусім, танкістами й вогнеметниками. Totenkopf став символом відданости народові, самопожертви й елітности. Відтак його взяли собі штурмовики NSDAP (Німецької Націонал-Соціалістичної Робочої Партії), а пізніше цей символ зробився емблемою СС. Інші відміни Totenkopf-а були емблемами різних частин німецької армії: напр., танкістів, зокрема Панцерної Дивізії СС "Тotenkopf" і кінноти. Носити на уніформі Totenkopf вважалося великою честю для вояка і було ознакою приналежности до елітного війська.

 

З виокремленням зі складу німецької армії майбутніх частин УНА - в т.ч. 14. Дивізії Зброї СС "Галичина" як 1. УД УНА, незадовго перед закінченням війни, в квітні 1945 року, вирішено замінити зовнішні ознаки приналежности до Зброї СС українськими відзнаками: зокрема, на місці німецького Totenkopf-а мав з'явитися український Тризуб, а відповідно нашивки з галицьким левом замінялися такими ж нашивками з Тризубом. Зокрема, багато таких відзнак-тризубів на шапку було привезено до Дивізії командантом УНА Павлом Шандруком (зразок подано зліва: "були це овальної форми розети, такі самі, як колись мали січові стрільці, але не були мальовані на синьо-жовто, а тільки витиснуті з бронзи" - Ярослав Овад. Бо війна війною... Спогади.) Проте, через брак часу, готових нашивок, і наближення капітуляції Німеччини не вдалося перевести цілої акції: замінити Totenkopf-а Тризубом встигла лишень частина старшин Дивізії, а нашивки з Тризубом уживалися взагалі дуже мало розповсюдилися: переважна більшість старшин і стрільців надалі носили нашивки з левом - не було змоги забезпечити всього вояцтва потрібними нашивками за дуже короткий час та ще й у передкапітуляційному хаосі...

Національні відзнаки Української Дивізії
-----------------------------------------------------

Відзнакою Української Дивізії були нашивки
з галицьким левом: на рукаві трохи повище ліктя (жовтий лев з трьома коронами на синьому тлі щитика), та на правій стороні ковніра (вишитий срібний лев на чорному тлі).

Лев на петлиці заміщував СС-руну, яка носилася іншими частинами (засадничо - німецькими) СС. Звичайно іншонаціональні та змішані дивізії в складі зброї СС мали свої відзнаки. Слід зауважити, що старшини і стрільці з німецького рамового персоналу дивізії також мали на петлицях СС-руну, у той час як українці носили лева.

Проте, траплялися вийнятки, коли українці мали на своїх петлицях СС-руну, а німці з Дивізії - навпаки, українського лева. Зокрема, на початках формування Дивізії, коли ще не було виготовлено достатньої кількости петлиць з левиком, українські добровольці діставали звичайні петлиці з рунами - тому на світлинах з цього періоду (літо-осінь 1943) бачимо їх не тільки в поодиноких стрільців, але й на групових фотознімках.

 

По-німецьки петлиці на обох сторонах ковніра
(на лівій знакувалося ранґу) називалися "шпіґель".

Офіцерські петлиці були обшиті довкола срібним шнурком. Коли Дивізiя "Галичина" стала Першою Дивізією Української Національної Армії, галицького лева на петлицях мав замістити тризуб - відзнака УНАрмії. Проте, реально таких нашивок з тризубами було виготовлено дуже мало, і вони практично не вживалися, хоча відомі випадки, коли деякі старшини Дивізії носили на ковнірі нашивку з українським тризубом. Зокрема майор Євген Побігущий. Очевидно, оскільки в Дивізії була дуже обмежена кількість таких петлиць, вони носилися виключно старшинами, та й то дуже небагатьма.

Цікавий факт, що деякі дивізійники мали відзнаки з левом ще
й на шоломах: на лівому боці стандартного СС-шолома був намальований білий щитик з руною СС, а на шоломах українців бачимо з другого боку шолома ще один щитик, цілком подібний до дивізійної нашивки на рукаві - жовтий лев з трьома коронами на синьому тлі. Очевидно, що не було це правилом, а тільки винятком. На унікальній фотографії такого шолома з галицьким левом помітно, що синій щитик не є намальований вручну. Отже, таких "галицьких" шоломів в Дивізії мало бути щонайменше декілька, що дозволяє говорити про їх ужиття в Дивізії, бодай обмежене.

Можна хіба здогадуватись, що такий декаль був спеціально замовлений кимсь з українських старшин на фабриці, де виробляли декалі для всіх німецьких шоломів.

Камуфляжна уніформа в Дивізії
-----------------------------------------

Німці були першими, хто зачав ескперементувати з камуфляжом, спочатку його вживалося тільки для шоломів. Вперше вживано його в 1941 р. Оскільки це був експериментальний матеріал, його надали експериментальним частинам - Waffen SS, які на той час теж були в стадії розвитку. LAH (Leibstandarte Adolf Hitler - 1-ша Панцерна Дивізія СС) і інші елітні дивізії були першими, що отримали повну камуфляжну уніформу. Wehrmacht ще довший час його не мав і взагалі не сприймав, називаючи СС-ів "лісовими жабками".

1. Унтерштурмфюрер СС, має камуфляжну куртку типу "дубове листя". Куртка пошита з суцільного камуфляжного полотна, з товстішими рукавами і локтями. Офіцер має пілотку /Feldmütze/, введену в уніформу СС в 1940-му році.

2. Солдат з Sturmgewehr-ом. З 1943 р. почалася продукція повного камуфляжного костюму. Камуфляж включав комбінацію п'ятьох кольорів і наносився машинно. Покриття шолома включає камуфляж типу "дубове листя".

3. Від самого початку війни до її кінця були великі перебої з камуфляжом. Не всі частини його діставали, перевага надавалася елітним дивізіям. В цього Панцер-Ґренадира є спрощений вид камуфляжа - Zeltbahn (плащ-палатка). Zeltbahn має двосторонній камуфляж "Листовий 1" і "Листовий 2".
Основна зброя є Sturmgewehr-44 - найкраща автоматична рушниця Другої світової війни, прототип АК-45 (Автомат Калашнікова).
Окрім стандартного озброєння Панцер-Ґренадира, в солдата також є саперна лопатка, ґранати і дві 8.7 кг міни.

4. Цей Waffen-Роттенфюрер має вигляд солдата СС з останніх днів війни. Камуфляжний костюм зроблений з цупкішого і теплішого матеріалу, за кроєм нагадує звичайну куртку зразка 1943 року.

До кінця війни було вироблено масу різних видів камуфляжу, але і в останніх її роках не всі частини були ним забезпечені повністю. Зокрема на фронті під Бродами лишень 14-та дивізія СС "Галичина" як єдина СС-Дивізія на відтинку була озброєна камуфляжом. В Дивізії були не тільки повний камуфляжний костюм, але і камуфляжні плащ-палатки.

[ Джерело:   A. Steven, P. Amodio.
"Waffen SS - uniforms in color photographs", Europa, Hong-Kong, 1990. ]

Дещо про німецький однострій й не тільки...
---------------------------------------------------------

... За всі мої повоєнні роки я мав нагоду бачити однострої всіх великих армій світу. І мушу цілком об'єктивно сказати, нехай мені ніхто цього не бере за зле, що найкраще продумані були і допасовані до поняття вояка таки німецькі однострої. Цей однострій, включно до своїх підкованих черевиків, чи чобіт, робить з хлопця вояка навіть без вишколу. Це імпозантний однострій. Він лежить на воякові добре, він дає йому почуття свого значення і поваги. Хід вояка важкий, твердий, бо він іде на залізі, не на ґумах і це викликує мимоволі у вояцькій душі почуття: ось тут я стою, ось тут я іду, ось тут я маршую і ніщо мене не спинить. В порівнянні з німецькими одностроями, однострої інших армій виглядають якось випадково, непродумано, неповажно і несерйозно. Коли до того додати ще деякі реґулямінові справи, як наприклад, в німецькій армії не вільно було курити на службі,
хорунжий Роман Цьолко
із шеломом на голові, на вулиці вояк мусів поводитись поважно і з честю, жаден німецький старшина не обладовував себе пакунками, як це робили совєтські офіцери і багато дечого іншого, про що тут не місце і не час говорити, тоді треба собі усвідомити, що ледве чи існувала коли краща армія, як німецька. А щодо її боєздатности, нехай посвідчить хоч би факт, що цілому світові треба було шість років, щоб цю армію покласти на лопатки, а мені здається, на підставі простудіюваної історії світової війни, у різних мовах, різних авторів, що якби не біснувата політика Адольфа Гітлера і його партії по відношенні до інших народів Европи, зокрема на Сході, Німеччина мала всі дані виграти цю війну. Варто застановитися й нам, що зробило німців такими сильними. Варто застановитися, що дало німцям змогу після війни відбудувати свою країну так скоро і дійти до таких висот індустрійної потужности. А на що німці сьогодні нарікають? Нарікають на Гітлера тільки за те, що програв війну і нарікають на свою армію, що виглядає, як діди, в одностроях пошитих на американський дещо лад, включно із шеломами.

Роман Лазурко. НА ШЛЯХАХ ЕВРОПИ. Спогади.

... Це були есеси зі зброї СС, а між ними старшини з трьома зірками на петлицях. Вони виглядали немов ляльки - високі, стрункі, в гарних одностроях. А серед них один був найгарніший. Не знаю, хто про що думав, але мені хотілося, щоб я виглядав так, як він. Він був командиром нашого транспорту і згодом став сотенним нашої п'ятої сотні. Порівняно з офіцерами інших армій, яких я бачив особисто або знав зі світлин, то крім австрійської армії (в ній також УСС) ніхто не дорівнював німецькій. Польські офіцери ще... ще... Російські офіцери - ще нічого. Чеські, словацькі - далеко до цього. Французькі - не надзвичайні. Англійські - придушені своїми круглими шапками і "шпіцрутою" під пахою. Ну а совєтські - босячня на "каноненфуттер".

[Kanonenfutter - гарматне м'ясо (нім.)]

Ярослав Овад. БО ВІЙНА ВІЙНОЮ... Спогади.